Наша Незалежність. Марафон 30.

В рамках Всеукраїнського культурно- освітнього марафону "Наша незалежність" публікуємо історичні матеріали про події в нашому краї, які стали знаковими для становлення незалежності України.

Святкування 500-річчя села Гостинцеве.

Гостинцеве …Моє село – частинка України

Маленька крапелька великої держави –

Моє село, багато є таких!

Зазнало лиха, бідувань і слави.

Воно живе і вічно буде жить!

І тут - найкраще місце на землі!!!

Наприкінці серпня 1989 року жителі Гостинцевого урочисто відзначали велике свято – 500-річчя рідного села. Готувалися до ювілею всі гуртом, і дорослі, і діти. У день свята приїхало багато гостей і односельчан, які проживають за межами села. З церкви процесія повинна була прийти до пам’ятника односельчанам, які загинули на фронтах війни з окупантами. Хтось сказав: «Ідуть знизу!». То центральною дорогою йшли хлопці колоною до церкви з синьо-жовтими прапорами. Попереду йшли брати Зеновій, Ярослав, Володимир Мазурики, Тимофій Боцько, Ярослав Боцько. Вперше у селі за довгі роки історії замайоріли національні прапори!

Біля пам’ятника була відправлена панахида. Попереду прапороносці, а за ними колона односельчан з українськими піснями пройшла асфальтом через усе село. Після обіду свято продовжувалося на стадіоні. Ігри, танці,святковий концерт Народної хорової капели. Під час концерту строєм вийшли на стадіон хлопці з синьо-жовтими прапорами, змінюючи один одного. Їх змінювали сивочолі ветерани, які колись марширували в «Лузі», брали участь у фестонах. Із сльозами на очах присутні на стадіоні заспівали заборонену, але не забуту «Червону калину». Свято підтвердило, що рабству приходить кінець. І вже напередодні 1990 року на будівлі Народного дому знову замайорів синьо - жовтий прапор, який встановив Гридовий Тарас Іванович, житель села, патріот, який не побоявся можливих утисків з боку влади. Але тодішні керівники партії заставили зняти наше знамено, нашу святиню. Та тривало це недовго.

Йшов 1990 рік, який приніс багато змін жителям Львівщини після березневих виборів…Демократія перемогла .У дні державних свят синьо- жовтий прапор завжди майорить над нами. Ми не чекали, коли буде проголошена незалежність. Ми наближали цей день. Схід села вирішив спорудити символічну могилу Січовим Стрільцям, яку було освячено вже в серпні 1992 року.

Р. Колишак, педагог-організатор