Голодомор 1932–1933 років, а також масові штучні голоди 1921–1923 і 1946–1947 років були свідомим злочином геноциду проти українців. Комуністичний тоталітарний режим створив для людей в Україні умови, несумісні з життям, аби зламати український спротив і знищити нас як націю. 

Сьогодні, запалюючи свічку, ми вшановуємо тих, кого цей режим хотів стерти з життя і з пам’яті. Ми згадуємо родини, цілі села та покоління, які загинули від голоду. Пам’ять формує наше розуміння себе як народу: завдяки їй ми бачимо шлях, який пройшли, і те, як багато було віддано за нашу свободу.

Здобувачі освіти 5 класу Гостинцівської гімназії (директор Галина МИЩИШИН) запалили свічку памʼяті. Кожен вогник у вікні – це свідчення того, що ми, живі, пам’ятаємо про жертви, це вияв нашої скорботи і віри в майбутнє.