Голодомор – це не стихійне лихо й не «труднощі часу». Це свідомо спланований злочин тоталітарного режиму проти українського народу, коли повні зерносховища охоронялися озброєними загонами, а цілі села прирікалися на мовчазне вимирання. Це трагедія матерів, які втрачали дітей, зупинене дитинство, зламані долі, ненаписані сторінки нашої історії. Нехай у День вшанування пам’яті жертв Голодомору кожна запалена свічка у вікні стане знаком нашої спільної обітниці: пам’ятати, свідчити, не допустити знову.

Реквієм душам заморених голодом. «Ти приніс мені яблуко…» – як символ пам’яті, яку ми не маємо права забути.